Помітили помилку...
Виділіть її та натисніть клавіші Shift + Enter і надішліть виправлення


про село - Люди

Анастасія Василівна (Авсеєнко) Семиградова народилась 21 квітня 1879 року. Після отримання освіти в Київському інституті шляхетних панянок, вийшла заміж за власника маєтку в с. Скопцях Михайла Семиградова і з того часу постійно проживала в селі Скопці. Самостійну діяльність в селі Скопці Анастасія Семиградова почала з 1908 року (коли їй виповнилось 29 років). Вона вільно володіла англійською і німецькою мовами . В 1910 році при підтримці своєї подруги, відомої уже на той час , художниці Євгенії Іванівни Прибильської відкрила навчально-показову майстерню по ткацтву та вишивці в своєму будинку.
В цей період, коли в її власному будинку працювала підготовча школа спільного навчання, Семиградова побудувала в селі пам’ятний будинок, де і розмістилось Скопецьке вище початкове училище. Навчатися мали право всі бажаючі. Учням давали навіть гарячий чай . Тут викладали слідуючі предмети. : Закон Божий, Руський язик, №1 словесності, арифметика, 1 початок алгебри, геометрія, географія, історія, єстєтствоведення, фізика, рісованіє, черченіє, рукодєліє. Семиградова побудувала в селі для населення лікарню, вчительський будинок, паровий млин . Семиградова була великою шанувальницею народного мистецтва.

Разом із Є.І. Прибильською вона повсюду збирала зразки вишивок та різноманітні орнаменти, створені місцевими селянами. Семиградову приваблювали вишивки місцевих майстринь .  Та й сама вона любила вишивати. Підтвердженням цього є фотокартка, де вона вишиває на порозі свого маєтку. Дізнавшись про молоду малювальницю Ганну Собачко , Анастасія Василівна змогла розгледіти в ній талант великої народної художниці , з метою підтримки почала купувати в неї рушники. Потім запросила до себе додому і надала окрему кімнату, де вона і вишивала за власними малюнками.. Навіть побут у будинку Анастасії Семиградової відповідав її уподобанням : кімнати оздоблені рушниками., дівчата співали за ткацтвом. Тут же навчалися і сільські діти. Керувала майстернею відома художниця Є. Прибильська . Як вдалося встановити, відома колекція селянських робіт декоративно-прикладного мистецтва Євгенії Прибильської до 1918 року складалась майже повністю із робіт Ганни Собачко. На виставках в Петербурзі та Парижі 1913 року роботи мали великий успіх. «Французький художник Дюфі, - пише Прибильська: був у захопленні й казав, що я правильно роблю, збираючи цей свіжий матеріал». Євгенія Іванівна Прибильська багато зробила на ниві українського мистецтва. Ще до революції 1917 року Анастасія Семиградова роздала селянам землю і виїхала до Москви, але дружні стосунки продовжувалися із Ганною Собачко і Євгенією Прибильською. Гуртом вони виставляли роботи Ганни на різних виставках , які проходили в той час .  

18 квітня 1932 року перестало битися серце Анастасії Василівни Семи- градової.. Похована в крематорії при Донcькому монастирі.. Пам’ятник рожевого мармуру у виді книги в саду.


Анастасия Семиградова, Евгения И.Прыбыльська, Елизавета Семиградова (дочка)



Останнє оновлення (П'ятниця, 21 травня 2010, 09:16)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити