Помітили помилку...
Виділіть її та натисніть клавіші Shift + Enter і надішліть виправлення


про село - Історична довідка
В середині вересня 1941 року, разом з невеликою групою родичів та сусідів ми покинули село, в надії таким чином уникнути німецько - фашистської окупації. Відходили з невеликими групами біженців, яких тоді було безліч. Спочатку ми вирушили в напрямку хутору Головки, але коли вийшли на шлях, то побачили велику кількість автомобілів та військової техніки, які горіли на шляху від села Любарців і десь там в глибині йшов бій. Вирішили йти в сторону сіл Масковців та Поділля, на переправу до міста Переяслав – Хмельницький, а потім на Лубни – Лохвицю . На шляху нашої подорожі всюди лунали звуки канонади та автоматні черги і поодинокі вистріли. Дійшовши майже до села (Війтовці) Поділля всі чомусь повернули в сторону села Пристроми . Наче переправа , біля м. Переяслава – Хмельницького була знищена, а село Єрковці уже було захвачене німецькими окупантами (доречі, німці , переправившись біля Букринського залому, не тільки з'явились в с. Веселинівка, але й дійшли до села Єрковці , зменшив таким чином розміри котла, в який попали відступаючі частини Червоної Армії ) . Дійшовши майже в село Пристроми, яке знаходиться на правому березі річки Трубіж перед нами відкрилось поле бою. Наші війська вели бій з німецькими частинами за переправу через річку Трубіж. Бій був жорстокий, тому що стрільба там майже не припинялась, було далеко видно згарище та клуби чорного диму. При всьому при цьому, що під німцями опинились всі села на лівому березі р. Недра та частина населених пунктів на правому березі р. Трубеж до с. Скопці (Веселинівки) включно, міста Баришіка та Березань були в руках червоноармійців до 23-24 вересня 1941 року. Знайшовши якусь низинку, ми вимушені були перечекати, сподіваючись, що коли не будь це закінчиться. Було це приблизно 18-19 вересня 1941 року. Звідки взялись там німці, мені так і не стало зрозуміло . Ввечері ми повернулись в село, іти було нікуди . 20-21 вересня 1941 року німці вже були в великій кількості в нашому селі (Скопці) Веселинівка . Це були частини, що переправились через річку Дніпро із того виступу, який пізніше, в 1943-м році, стане Букринським плацдармом... Доречі, під селом Борщів перепоховані, саме ті наші бійці, які полягли в бою за село (Скопці) Веселинівка . Свідком цього - табличка перед пам’ятником на околиці села Борщів...(від авт.) Роздроблені частини Червоної Армії відступали від Києва шляхом, який сьогодні пролягає від м. Бориспіль, через село Бзів на м. Харків . В 1941-му році ця дорога була ґрунтова ... Земляний насип, вправо – вліво простягалась торфяна бездна . Тому після містечка Бориспіль потік відступаючих військ розділявся на два великих потока: 
- перший із них направлявся по дорозі Бориспіль- Артемівка - Лебедин - Баришівка, що йшла (та й проходить сьогодні ) паралельно залізничній дорозі Київ - Харків в певних містах то приближаючись до неї, то віддалюючись. Їм вдалось прорватися по автомобільній дорозі на лівий берег Трубежа в межріччі р. Трубежа та р. Недри. Лівий берег річки Недра з його населенними пунктами був уже в руках німців.
- другий потік направлявся по дорозі Бориспіль - Иванків - Любарці - (Скопці)Веселинівка... На шляху, який пролягав від села Любарці до села Скопці - був жорстокий, затяжний бій, палали колони вантажних автомобілів, кинута бойова техніка, пізніше, після війни, на протязі ще десятків років місцеві хлопчаки змагались - хто віднайшов кращий трофей часів війни: боєприпаси, зброю, військову амуніцію, патрони та інше. Село Скопці (Веселинівка) декілька разів переходило з рук в руки. Ранком німці - ввечері наші і навпаки і так на протязі декількох днів. Загони Червоної Армії вступали в бій чомусь в самому селі і в нічну пору. Все перемішалось - де наші, де німці, де ліня оборони - ніхто не знав . Хто як міг, так и спасався, люди відсиджувались в льохах, картопляних ямах. А загони червоноармійців проривались в район міжріччя річок Трубіж та Недра, надіючись там переправитись і відступити в напрямку Пирятина - Лохвиці. Тим військовим частинам, які опинились під с. Борщевом вдалось, залишивши тяжке озброєння, та знищивши техніку, форсувати під щільним вогнем німців річку Трубіж у сел Борщев - Пристроми... . Наше село остаточно було зайняте німецькими військами 24 вересня 1941 року. Так і почалась фашистська окупація, яка затягнулась на два довгі і не прості роки для односельців .

Останнє оновлення (П'ятниця, 14 травня 2010, 12:09)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити