Помітили помилку...
Виділіть її та натисніть клавіші Shift + Enter і надішліть виправлення


Іван Шостак

про село - Люди

Іван Володимирович Шостак народився в 1925 році в с. Масківці Баришівського р-ну Київської області.

Коли хлопчику було сім років (1932 р), його сім’я переїхала в Москву, куди його матір, Ганну Феодосіївну Собачко, було запрошено на роботу в підмосковне містечко Черкізово на текстильну фабрику «Експортнабивтканина». Тут за її малюнками стали робити тканини, що йшли на експорт. Творча атмосфера сім’ї сприяла пробудженню естетичного чуття майбутнього художника. Якось до Черкізова завітала Є.І Прибильська із В.Г.Мухіною, відомою скульпторкою. Не минули вони дому Ганни Собачко-Шостак. В.Г.Мухіна гладила чорноволосого Івана по голові і ніби ненароком сказала:
- Євгеніє Іванівно! Давайте цього козака в художню школу прилаштуємо. З нього толк буде.
Отак Іван опинився в Москві. Хлопець не знав жодного слова по-російськи, просився додому. Умовляння не допомогли. І Ганна Феодосіївна удовольнила прохання сина. На цьому Іванова художня освіта закінчилась. У 1939 році Іван Володимирович закінчив семирічку. У школі фабрично-заводського навчання набув фаху столяра - червонодеревника.

Почалася війна. Сімнадцятирічний юнак пішов на фронт, служив у полковій розвідці. До Берліна дійшов, був двічі поранений. Має дев’ять бойових нагород – орденів Слави і медалі – відзнака за мужність і відвагу.
З перемогою повернувся молодий солдат до Черкізово, почав працювати з матір’ю на фабриці. Але невдовзі сказав матері:

- Не чоловіча це справа…. Соромно мені серед жінок тертися, я ж розвідник, мамо. Вибач, але я тут не можу…

І влаштувався Іван Володимирович монтером-висотником, «лікарем» телевізійних веж. У вільний час він допомагав матері розписувати тканини, хустки в техніці набивки. 
Але чимало малює і самостійно. Іван Володимирович теж малює квіти, але вони не схожі на материні. Дивлячись на них відчуваєш: великі здібності має І.В. Шостак. Крім того, Іван Шостак студіює народне мистецтво – твори Ганни Верес, Марії Примаченко, Марії Пособчук, Ганни Висилащук. Поступово знаходить нові кольорові рішення, нові квіти – образи, які не повторювали образну мову матері.
Багаторічні заняття розписом тканин, любов до цього старовинного мистецтва надихала Івана Шостака на створення таких полотен, в котрих була видна могутня культура бачення автора.
В 1963 році Іван Володимирович вперше показав свої твори на професійній виставці. Його перший виступ перед широким глядачем мав великий успіх. Картини були придбані Київським музеєм українського народного мистецтва.

Після смерті матері (1965р) Іван Володимирович вирішив продовжити створений нею цикл «Квіти України», продовжити її пошуки, своєю творчою працею створюючи їй пам’ятник.

Київ 1971 року. З великим успіхом пройшла персональна виставка творів художника, які експонувалися в залах музею ім. Т.Г. Шевченка. На виставці побували тисячі киян, гостей столиці України. Жодного не обминуло радісне хвилювання, викликане зустріччю із дивовижним мистецтвом Івана Шостака. Всі 64 роботи були придбані музеєм народної архітектури і побуту. Це стало визнанням майстерності І.В.Шостака, який був нагороджений Почесною грамотою, золотою медаллю та дипломом Першого ступеню.
Живопис Івана Шостака - світ фантастичної краси. Він малює не тільки квіти, а за допомогою форм і фарб передає світ людської душі, її живий відгук у красі буття. При створенні своїх полотен художник широко використовує умовну символіку, в його працях в образному осмисленні живуть образи людей, звірів, птахів і квітів. Вони одухотворяють неповторний світ його робіт, наповнюючи його яскравими образами. В творах Івана Шостака знайшли відображення найпотаємніші порухи людської душі. В залежності від кольорової гами твору, його композиційного вирішення глядач відчуває різні емоційні настрої, що рухали І.В.Шостаком при створенні картин, і в його серці знаходить відгук те хвилювання душі художника, яке він вкладає в кожну з своїх робіт. Серед них такі різні за внутрішнім змістом картини: «Весняні грози», «Квітка радості», «Дніпровські хвилі», «Космічна фантазія», «Смуток калинового Гаю», «Квітка вічного вогню», «Квіткова мелодія», «Дума про матір» та цілий ряд інших.
Для художника найпрекрасніший світ природи – квіти, і їх мовою він уміє так просто і, в той же час, емоційно розповісти про різні життєві явища, про ті проблеми, які хвилюють сучасну людину. Яскравим відгуком сучасності звучать такі твори художника: «Слава праці», «Вічний вогонь», «Тарасові квіти», «Квітка сталевара».
Своєю творчістю Іван Шостак демонструє безперервність історичного процесу розвитку народного
мистецтва. Спираючись на багатовікову традицію, його творчість співзвучна настрою сучасної людини, в його мистецтві знайшло продовження на новій історичній основі мистецтво народного розпису, воно зазвучало новими емоційними відтінками. Роботи Івана Володимировича Шостака увійшли в золотий фонд народного мистецтва України. Його роботи входять в постійну експозицію Музею народного декоративного мистецтва в Москві. Більше як сто картин художника знаходяться в експозиціях і фондах різних музеїв країни.

В 1974 році Іван Шостак став членом Спілки художників СРСР.

Твори майстра народного розпису – Івана Володимировича Шостака – неповторні й самобутні за стилем, відмічені глибоким поняттям сучасності, в них живе народна кольорова й композиційна культура. Народна художниця, лауреат Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка Ганна Верес записала у книзі відгуків: «Я схиляюсь перед красою сонячних квітів Івана Шостака, який так уміло і по-своєму продовжує справу матері Ганни Собачко-Шостак. В його квітах життя й душа нашого рідного народу.. Мене як народного художника захоплює творчий подвиг Івана Шостака, який об’єднує батьків і дітей в нашому народному мистецтві в безсмерті його традицій»










Останнє оновлення (Четвер, 27 травня 2010, 11:21)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити