Помітили помилку...
Виділіть її та натисніть клавіші Shift + Enter і надішліть виправлення


Пічка Микита Тимофійович

про село - Люди


"Дід Микита, баба Влита, 
Очеретом хата вкрита"


ПІЧКА МИКИТА ТИМОФІЙОВИЧ народився в 1894 році в с.Скопці Переяславського повіту, Полтавської губернії в родині хліборобів. Дитинство та юнацькі роки пролетіли в тяжкій сільськогосподарській праці. Особливо подобалось маленькому Микиті випасати худобу. Весь сезон находячись на випасі він навіть навчився їх розуміти і з ними розмовляти. Може тому і подальше все своє життя, він присв'ятив тваринницькій справі. З ранніх літ Микита допомагав батькам по господарству,та випасав чужу худобу чим і заробляв собі на життя. Закінчив церковно-парафіянську школу в с.Скопці, але на цьому навчання закінчилось. Під час Столипінської реформи батьку Микити вдалось отримати позику, побудувати млин та організувати мукомельну справу.  Долучився до цієї справи і Микита. І можливо все було б інакше...
Але буремні роки: - Жовтнева революція в 1917 році, комунізація та коллективізація внесли глобальні зміни в життя родини Микити. Зустрічаючи "нове життя" вони передають млин до колгоспу, продовжуючи вже мукомельну справу в колгоспі та доглядаючи вже колгоспну худобу.
В 1925 році Микита Тимофійович одружується і в 1926 році у них народжується дочка Оксана, а в 1928 році дочка Поліна.
Ще з дитинства Микита Тимофійович оволодів рідким даром, умів розмовляти у віршовій формі.


Їх зібралась ціла свита - знать худоба буде сита,
Їх зібрався цілий рій, ще й Федорченко Андрій

До кожного випадку , пригоди , події мав Микита Тимофійович в своєму запасі чи то вірш, чи то прислів'я, які так і вилітали з його уст: 

- А Прокіп усе мудрує та в Хуртуни батракує,

А Горпина як та пава, має воза,має сані.


- Проклятий кінь, чуть не зробив мені амінь
Від проклятого копита і сила не та.



- Ходив в ларьок,
Тепер жизнь не та, у ларку всього хвата.
Купив пачку маргарину і сахару торбину, хліба-паску і дріжджів на закваску.

Пережила родина Микити Тимофійовича і тяжкі роки колективізації, голоду 1932-1933 років, втрата була велика - залишився він один без дружини, з двома дітками на руках. 
На початку Великої вітчизняної війни, влітку 1941 року Микиту Тимофійовича правління колгоспу зобов'язало відігнати колгоспну худобу в глибину України, аж до Харківа. Майже 400 кілометрів з помічниками Микита Тимофійович перегнав стадо і передав його місцевій владі в цілісності і відповідній кількості , та й ще вспів повернутись до рідної хати. Та не надовго затримався Микита Тимофійович вдома. Один із активістів села, пам'ятаючи гостре слово Микити: "Нема хліба, ні муки і "князь" Оникій без руки" - приніс йому повістку до лав Червоної Армії. 
Так, у віці 47 років Микита Тимофійович почав уже свій бойовий і трудовий внесок в справу перемоги в Великій Вітчизняній війні. Тяжкі часи відступу, участь в бойових операціях а потім трудова діяльність на військовому заводі, що виготовляв снаряди в м. Горькому. І тільки в 1946 році доля усміхнулась Микиті Тимофійовичу і він повернувся додому. Але й тут чекала його тяжка праця по відновленню господарства колгоспу і села , як і більшість односельців.. Хатина згоріла під час війни, діти жили в землянці. 
Маючи добру ваду, та звичний до гумору  працював Микита Тимофійович за трьох, мав найбільше трудоднів серед колгоспників села. Відбудував будинок та дав дорогу в життя двом свої донькам. 
А ще запам'ятався Микита Тимофійович своїм відношенням до людей, своїм поетичним словом та вдалими жартами. 
Ще й сьогодні можна почути його крилаті вислови, які передаються із уст в уста жителями с. Веселинівка, як то:

- Була у мене корова, та не дуже здорова, так я її продав,
та дурак старий, бабі гроші віддав, а баба порахувала
в затишку, та положила на книжку, набрала собі на дві блузки,
а мені під носа дзуски.


- Сидить дід на пригорку та латає опорки,
А чого він лата - тому що на нові грошей не хвата.


- Федір на ДТ так у нього діло не те, 
а Михайло на Білорусі, весь час в русі, 
привезе прицеп брикету та й має свіжу монету….. 

Летять роки і тільки осиротіла хата нагадує, що тут проживав Микита Тимофійович - дотепник і сільський поет, трудар і хлібороб.


Останнє оновлення (Четвер, 27 травня 2010, 10:39)

 

Коментарі  

 
+1 #1 Землячка 04.03.2012 21:18
Спасибі, що зберегли пам"ять про чудового нашого пересмішника!
Цитувати
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити