Помітили помилку...
Виділіть її та натисніть клавіші Shift + Enter і надішліть виправлення


Святий великомученик і цілитель Пантелеймон

Духовність - ЦЕРКВА – ШЛЯХ ДО НЕБА

Ставши християнином, Пантелеймон часто розмовляв зі своїм батьком, розкриваючи йому облудність язичництва і поступово підготовляючи до прийняття християнства. В цей час Пантелеймон вже був відомий як хороший лікар, тому до нього привели сліпого, котрого ніхто не міг зцілити. “Світло очам твоїм поверне Отець світла, Бог правдивий, - сказав йому святий, - в ім’я Господа мого Ісуса Христа, що просвіщає сліпих, прозрій!” Сліпий враз прозрів, а разом з ним духовно прозрів і батько святого - Євсторгій, і обоє з радістю прийняли святе Хрещення.

Після смерті батька святий Пантелеймон присвятив своє життя стражденним, хворим, убогим і жебракам. Він безплатно лікував усіх, хто звертався до нього, відвідував ув’язнених і при цьому зціляв стражденних не стільки медичними засобами, скільки закликанням Господа Ісуса Христа. Слава про милостивого й безкорисливого лікаря поширилася усім містом, і мешканці, залишивши всіх інших лікарів, почали звертатися тільки до святого Пантелеймона. Це спричинило заздрість, і лікарі донесли імператорові, що святий Пантелеймон християнин і лікує християнських в’язнів.

Максиміан вмовляв святого спростувати донос і принести жертву ідолам, але Пантелеймон визнав себе християнином і на очах імператора зцілив розслабленого. Запеклий Максиміан наказав стратити зціленого, а святого Пантелеймона піддав найжорстокішим мукам.

Великомученика повісили на дереві і рвали тіло залізними гаками, обпалювали свічками, розтягували на колесі, кидали в кипляче олово, вкидали в море з каменем на шиї. Однак у всіх катуваннях мужній Пантелеймон залишався неушкодженим і з відвагою викривав імператора. Господь неодноразово являвся святому і зміцнював його.

За повелінням імператора святого великомученика Пантелеймона привели в цирк і кинули його на розтерзання диким звірам. Але звірі лизали його ноги й відштовхували один одного, намагаючись торкнутися руки святого. Бачачи це, глядачі піднялися з місць і почали кричати: “Великий Бог християнський! Хай буде відпущений невинний і праведний юнак!” Розлючений Максиміан наказав воїнам рубати мечами всіх, хто славив Господа Ісуса, і навіть рубати звірів, що не рушили святого мученика.

Врешті, безумний від люті Максиміан наказав відрубати великомученикові Пантелеймонові голову. Воїни привели святого на місце страти і прив’язали до оливного дерева. Коли великомученик почав молитися Господу, один з воїнів ударив його мечем, але меч зробився м’яким, як віск і не причинив ніякої рани. Зворушені чудом, воїни закричали: “Великий Бог християнський!” В цей час Господь ще раз відкрився святому, назвавши його Пантелеімоном (що означає многомилостивий) за його велике милосердя та співчутливість.

Коли мученикові відтяли голову, то з рани разом із кров’ю витекло й молоко, а маслина, до якої був прив’язаний святий, в цей момент зацвіла й сповнилася цілющими плодами. Бачачи це, багато людей увірувало в Христа Ісуса, Тіло святого Пантелеймона, кинуте в багаття, лишилося неушкодженим і тоді Никомидійський страстотерпець був похований християнами на прилеглій землі схоласта Адамантія.

Пам’ять святого Пантелеймона здавна шанується Православним Сходом. Вже в IV сторіччі були споруджені храми в ім’я святого в Севастії Вірменській та Константинополі. Кров і молоко, що витекли при усіченні святого, зберігалися до Х сторіччя й давали віруючим зцілення.

Чесні мощі великомученика Пантелеймона часточками розійшлися по усьому християнському світі. Чесна й цілюща голова святого великомученика Пантелеймона як превеликий скарб зберігається нині в російському Афонському Свято-Пантелеймонівському монастирі, в соборному храмі обителі, присвяченому його імені.

У Нікомидії напередодні 27 липня - дня пам’яті святого великомученика відбувається урочиста хресна хода з чудотворною іконою святого. Тисячі людей- православних християн та інославних - вірменів, католиків і навіть магометан з’їжджаються сюди й привозять сотні хворих, які дістають зцілення за молитвами святого. У церковній книзі “кондак”, що зберігається в Нікомидійській митрополії, зафіксовано дві тисячі автографів греків, турків, італійців та вірменів, котрі отримали зцілення за молитвами великомученика Пантелеймона.

Шанування святого мученика на наших теренах відоме вже з ХII сторіччя. Великий князь Ізяслав, у святому Хрещенні Пантелеймон, мав зображення великомученика на своєму бойовому шоломі і завдяки заступництву святого лишився живим в битві 1151 року.

Ім’я святого великомученика й цілителя Пантелеймона закликається при звершенні таїнства

Останнє оновлення (Неділя, 13 березня 2011, 23:42)

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити